Цьогорічна довга зима таки
скінчилася. І сьогодні у тридцятиградусну спеку той квітневий сніг видається не
більш реальним як призабутий сон.
Через пів року, очікуючи Різдва, таким самим далеким і нереальним буде
видаватися і цьогорічне літо, разом з його сонцем і теплом. Як сувенір з цього
літа я заберу у зиму заморожені ягоди. Я вже зараз уявляю суничний кокель у січні і полуничний тортик на дитячі день народження у жовтні та квітні, чорниці у зимовій вівсяній каші і перетерте з цукром чорнопорічкове пюре до весняних млинців. З початком ягідного сезону!
