Уже саме слово «захист» означає, що пора зайняти оборонну
позицію. Отже, це стан війни? Часом члени комісії вирішують, що слід одразу
підписати з вами мир і відпустити у світ з добрим словом, часом готові прийняти
ваше щиросердне розкаяння у помилках і недопрацюваннях як добровільну
капітуляцію, а часом вирішують просто вбити вас каверзними запитаннями.
Багато студентів перед захистом
диплому мріють, щоб в них зовсім не пуляли питаннями. Вони бояться, що не
знатимуть відповіді, і тоді – поразка, а з нею ганьба, сором і погана оцінка. Так,
кулі доводиться відбивати. Але знайте, кулі не завжди є ворожими: часом то кулі
союзників. Питання іноді задають не для того, щоб вас знищити, а щоб
ви могли як найкраще представити свою роботу, яку крім вас, швидше всього,
повністю ніхто не читав. Якими б не були мотиви членів комісії (ще один
варіант: їм скучно і вони хочуть розважитися), не треба боятись питань. На відміну він повстанця на картині Гойї, ви не беззбройні. Ви
цілий рік (ну хоча би останніх пару місяців) зводили оборонні мури, тож цілком готові
відбити навіть найагресивнішу атаку. І ще, з боротьбою приходить перемога.
