12.06.13

Після захисту диплому: витираючи сльози

Якщо захист диплому нагадує війну, то аудиторія після захисту – поле після битви. Більшість студентів, звичайно, переможно усміхається, але у декого на очах виступають сльози.

Що сталося? – поставили погану оцінку
Чому? – причин море
Хто винен? – ціла купа претендентів

І дійсно, чому так сталося? Може дипломник недопрацював і оцінка цілком справедлива? А може йому не вдалося достойно представити свою, цілком нормальну, роботу? Може керівнику треба було знайти аргументи і відстояти кращу оцінку? Може вимоги комісії були завищеними? Може репутація студента не дуже позитивна і члени комісії були упередженими? А може те і те? Чи все зразу? Стоп. Це вам нічого не нагадує? Адже сценарій звичний. Чи то через наші власні чи чиїсь помилки, чи то через нереалістичні очікування, з нами знову і знову трапляються події, з якими ми не згідні. І ми шукаємо винних, а тоді приймаємо поразку або вирішуємо домагатися справедливості.

В додатку до мого диплома три четвірки. Лише з однією з них свого часу я погодилась на всі 100%. Дві інші, натомість, уважала чорною несправедливістю. Сьогодні, через багато років можу сказати, що ті четвірки не відіграли в моєму житті жодної ролі, адже важливою була лише наявність самого диплома. Звичайно приємно, коли вашу роботу оцінюють високо. Але за несприятливого розвитку подій, важливо пам'ятати, що найкраща дипломна робота – захищена.