Катерина Магденко. Туристичний рекламний буклет про Ольвію.
– Катю, як вам вдається все встигати, поділіться, будь-ласка секретом з одногрупниками? –попросила
я вчора студентку ІІ курсу акторського відділення Катерину Магденко, після того
як вона представила нам свою чергову презентацію, як завжди цікаву, як завжди
натхненну, і, тому таку не схожу на інші.
– Вона тиждень хворіла! – знайшов швидку відповідь хтось з
групи, зрозумівши мій не дуже "тонкий" натяк.
– Ну не кажіть, Катерина все встигає уже принаймні два з
половиною місяці – відповідаю.
– Не знаю, треба напевно придумати якусь розумну відповідь –
відповідає сама Катя.
І вона дійсно не знає. Бо у неї немає проблеми з виконанням
завдань. Вона їх просто виконує, причому не для галочки і не для балів, а тому
що їй цікаво. І цікаво не тому, що запропоноване завдання якесь супер-бупер-незабутньо-вражаючо-офіґенне.
А тому, що у Каті багато різних зацікавлень і вона вміє знайти у завданні те,
що цікавить саме її. Коли ми вчили Єгипет, у неї виявилась груба ілюстрована
книжка про Єгипет, а з античних міст Катя вибрала Ольвію, адже сама вона з
Миколаєва.
Але навіщо їй і таким небагатьом іншим все це треба? Може
тому, що вони уже знають про «Крапки» і мають проактивну життєву позицію? Адже, у навчанні, як і в будь-яких інших життєвих ситуаціях ми опиняємося перед вибором: «за» «проти» чи «утримався». Такі як Катя – «за», їх навчання зовсім не обтяжує, і навіть радує. Хтось – «проти», тому не ходить на пари, ігнорує систему, робить те, що йому
подобається, і, врешті, йде шукати щось краще. Більшість вибирає «утриматись» і … спати на парах, виконувати завдання для того, щоб відстали і щоб щось поставили, і щоб (о коли вже цей день настане!) отримати диплом. Вибрати останній варіант, це те саме, що й вибрати нудну роботу за хоч якісь гроші з мрією про вихідні, і проводити їх потім ... перед телевізором. На більше не хватить хвантазії.
Катерина Магденко. Туристичний рекламний буклет про Ольвію. Розгортка.
