Св. Августин
Коли нашому молодшому сину Климові ще не було двох років, він навчився говорити «не очу!»,
що означало «не хочу». Після двох років ми почули: «сям!», тобто «сам». Це називається
криза двох років. Так діти утверджують себе як незалежні особистості.
Наш старший восьмирічний син, чесно кажучи, не дуже любить робити
уроки. На англійськомовних сайтах нету можна прочитати ряд «законів» і
порад, які зводяться, здебільшого до наступного: «Більшість дітей не люблять робити домашню
роботу», «Ви не повинні заставляти дитину робити домашнє завдання» (нехай сама
вибирає коли робити, але в один і той самий час щодня) і «Це проблема вашої
дитини» (дайте їй зіткнутися з наслідками). Останнє звучить навіть трохи страшнувато. Але так американці вчать дітей самодисципліни та відповідальності, допомагають розвинути впевненість у собі та інтуїцію, вчать формувати власну незалежну життєву позицію.
Студенти. Вони не скажуть «не очу» і не скажуть «мені не хотілося робити домашню роботу». Вони скажуть: «не встиг», «ой, зовсім вилетіло з голови»,
«поламався комп» або «ви не казали». Звичайно можна згадати про не набрані бали
чи пригрозити майбутнім іспитом. Але яким буде результат?
Св. Августина примушували читати Гомера і він зненавидів
греку. Найкращі результати навчання дає тоді, коли без примусу (необов'язкові завдання, можливість широкого вибору, можливість придумати собі завдання самому). А всі крапки
над «і» розставляє «закон урожаю» (що посієш, те й пожнеш, або що вивчиш, те знаєш і вмієш). Але найголовніше те, що «вчити без примусу» означає також «з розумінням, повагою і любов'ю».
